Не слід втрачати звичайної логіки. "Вічний революціонер" та "Єсть у рєволюціі начало, нєт у рєволюціі конца" то все сильно бриніло, навіть, зворушувало свого часу. Але як "жертви" можуть "служити" ? Режим і імперія разом - це що за страхиття? Якщо "імперія" ще якось можна зрозуміти, проте "режим", що її супроводжує ? Вам особисто імперія Австро-Угорська чомусь "найбільш демократичною" бачиться? Хіба не за принципом місцевого, географічного патріотизму, так би мовити? Чому Ви не можете припустити думки, що таке саме можуть відчувати інші ?
Про "генетичне" - за цім "моднім" слівцем взагалі є щось , що можна перекласти на звичайну людську мову, чи це новітнє шаманство таке? Будь-які абстракції одразу стають бойовищем віртуальних демонів. Це загальна закономірність будь-якої "суті", бо кожна "суть" є породженням і одночасно зголоднілою до "сутностей". Найвідданіші бійці революцій зазвичай виходили з безбатченків і безпритульних, що їх породжували самі революції. Таке собі опосередковане яничарство. Під "поневолення" можна з легкістю підвести що завгодно. У сучасному світі це, наприклад, може бути кредитно-банківська система, високотехнологічні інформаційні маніпулювання, фармакологічна індустрія, харчова, нав`язання нібито "вільно-ринковими" методами певного способу життя з відповідною ієрархією цінностей, тощо.
Що має бути гидким козакові, то взагалі штучне теоретизування. Для мене можуть бути відразливими ті ж Мазепа або Шухевич. Ви їм схильні пробачити будь що заради "суті". Навіть те історичне козацтво, що було у розквиті і силі вважало за бридке такі протилежні речі, що люто лупцювало одне одне. Тому, якщо цінностним вважати збереження козацтва хоча би як культурного традиціоналізму, його перш за все треба відсторонити від політичних та ідеологічних чвар. Бо те все можна з легкістю реалізувати і поза козацьким товариством.
Отредактировано Вентерь (2013-03-08 00:06:42)