Успел, ещё и как! Вспомните петлюровскую резню в Киеве.
Оба эти объединения несли плачевные последствия, но если от советского объединения был толк хоть на высшем уровне (после 1945), то "самостийное" объединение было абсолютно бесполезно, а кроме того дало украинским националистам надежду на своё рапространение на восток и создание "УССД". Не праздник это, а попытка задавить массой (идеологической).
Резню Вы имете ввиду, как последствие противостояния Скоропадского и Петлюры? Если да, то не пойму каким боком тут сам Акт Злуки?
По поводу распространения на восток, то именно от туда он и начался. Апологеты украинского национализма берут свои корни как раз из Восточной Украины. Вот, пожалуйста, примеры:
- Николай Иванович Михновский (1873, село Туровка, Полтавская губерния — 3 мая 1924, Киев), это его авторства 10 "заповидей":
1. Одна, єдина, неподільна від Карпатів аж до Кавказу Самостійна, Вільна, Демократична Україна - Республіка робочих людей - оце національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилась на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.
2. Усі люди твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди - се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас.
3. Україна для українців! Отже вигонь звідусіль з України чужинців - гнобителів.
4. Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.
5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде цілому твоєму народу й тобі.
6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.
7. Не зробися ренегатом-відступником.
8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.
9. Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи.
10. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо тим додаєш їм сили й відваги, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш.
-Дми́трий Ива́нович Донцо́в, укр. Дмитро Іванович Донцов (30 августа 1883, Мелитополь — 30 марта 1973, Канада), это его творение:
Донцов Д. Де шукати наших історичних традицій. — Львів: Квартальник Вістника. — 1938.
Донцов Д. Націоналізм. — Лондон; Торонто: Українська видавнича спілка, 1966.
Донцов Д. Про актуальні річи // Літературно-науковий вістник. — 1932. — Ч. 3.
Донцов Д. Церква і націоналізм // Літературно-науковий вістник. — 1924. — № 5-6.
Донцов Д. «Дух нашої давнини».
Донцов Д. Якою має бути література?. Торонто: Мова--U, 1949.
Донцов Д. Дві раси, дві касти, дві культури: (Дмитро Донцов — літературний критик)// Дзвін. — 1997. — № 9.
Донцов Д. Рік 1918, Київ
- Симо́н Васи́льевич Петлюра (укр. Симон Васильович (Василійович) Петлюра, 10 (23) мая 1879, Полтава, Российская империя — 25 мая 1926, Париж, Франция), о его резне Вы говорили.
А на Западной что? УГА, которая и за красных успела повоевать и за Деникина...