Метрическая книга (устар.) — реестр, книга для официальной записи актов гражданского состояния (рождений, браков и смертей) в России в период с начала XVIII века по начало XX века.

Метрическая книга Козелецкого уезда Черниговской епархии
Николаевской Предградской церкви города Козельца за 1857 год
Часть 2. О браке
Ноября 10
Деревни Одинцов козак Иван Петров Клепец, 19 лет, первым браком, обвенчан с девицей деревни Скрипчин крестьянкой Парасевией Ивановой Чепановой, 25 лет.
Поручителями по жениху были:
Деревни Одинцов козак Антон Петров Клепец и казенный крестьянин Феодосий Тарасов Остапец.
Поручителями по невесте были:
Крестьянин Григорий иванов Чепанокъ и козак Михаил Андреев Вершковский.

Испове́дная ро́спись (Исповедальная ведомость, Духовная роспись, Великопостная роспись) — ежегодный отчётный документ, составляемый по каждому приходу православной церкви в Российской Империи в XVIII — начале XX вв. и представляющий собой посемейный список всех проживающих на его территории прихожан (как правило, за исключением младенцев возрастом менее 1 года), с указанием для каждого человека, был ли он в этом году во время Великого поста (в святую великую Четыредесятницу), или во время других трёх постов, на исповеди и причащался ли у своего священника, а если нет — то по какой причине (например, за малолетством).

Исповедная роспись Черниговской губернии Остерского уезда
деревни Одинцы за 1818 год
Военные и их домашние
Тимофей Клепец – 37
Жена Анна – 34
Михаил – 16
Емилиан – 10
Параскева – 8
Агафия – 3

Посполитые — крестьяне Левобережной и Слободской Украины в XVII—XVIII веках. В отличие от казаков, посполитые не несли военную службу. Слово посполитые польского происхождения. В конце XVIII века посполитые стали крепостными крестьянами.

ОСТЕРСЬКА [ОСТРЯНСЬКА] СОТНЯ
(1648-1782 pp.)
==================================

Вперше згадана у кількості 100 козаків у "Реєстрі" Зборівського трактату 16 жовтня 1649 р. у складі Переяславського полку. Сформувалася як бойова одиниця ймовірно ще у 1648 р., позаяк відомо, що її сотником влітку 1648 р. був Ларіон Бутко. До того ж, напевно, в складі Київського полку, до якого завжди тяжів Остер і до якого було територіально ближче. Тому вже на початку 1654 р. у присяжних списках Остерська сотня значиться як військова та адміністративна одиниця Київського полку. На нашу думку, до нього вона перейшла після Білоцерківської угоди, десь між 1651-1653 pp. До того ж у 1650 р. існував навіть окремий Остерський полк, який очолював Тимофій Носач.

Отже, від 1654 р. і до скасування полково-сотенного поділу Лівобережжя у 1782 р. Остерська сотня була підрозділом Київського полку. Щоправда є дані, що в часи Руїни сотню повертали на короткий час (1663-1667 pp.) до Переяславського полку. Після ліквідації сотні її територію розділено між Остерським та Козелецьким повітами Київського намісництва. З усіх лівобережних сотень Київського полку Остерська мала найбільшу кількість населених пунктів, територіально поступаючись лише величезній Київській сотні, яка охоплювала всю правобережну частину Київського полку.
Сотенний центр: містечко Остер, сьогодні - селище Козелецького району Чернігівської області. Найбільш відомі родини сотенних урядовців: Дворецькі та Солонини.

Сотники: Бутко Ларко (1648). Кошик Яків (1649). Гарячка Прокіп (1649). Іван Лук'янович (1650). Градчаний Яким (1651). Янко Іван (1654-1655). Велигорський Сидір Корнійович (1655). Таран Роман Маркович (1656-1658). Лапека Степан (1658). Велигорський Сидір Корнійович (1661). Батіг Іван (1664). Плоский Нечипір (1666). Дворецький Іван Васильович (1666). Янко Іван (1666). Святовець Яків (1668). Жученко Максим Степанович (1669). Губа Василь (1669). Підтереб Трохим Якович (1670). Дворецький Іван Васильович (1671-1677). Кизимовський [Проскуренко] Гнат (1677). Дворецький Іван Васильович (1680). Прохор Іван Лук'янович (1681). Дворецький Павло Васильович (1682). Дворецький Іван Васильович (1682-1684). Слюзко Йосип (1686, н.). Максимович Петро (1687, н.). Підтереб Трохим Якович (1688). Решетильський Іван (1688, н.). Дворецький Іван Васильович (1689-1690). Єлець Федір Миронович (1692). Бобруйко Василь (1693-1695). Кисіль Петро (1696). Шафран Яків Сахнович (1698-1699). Губа Василь (1699). Шафран Яків Сахнович (1701-1707). Вербицький Яків (1704, н.). Солонина Сергій Васильович (1709-1727). Слюзко Яків (1727, н.). Солонина Іван Сергійович (1727). Солонина Михайло Сергійович (1729-1757). Цибульський Василь (1731, н.). Роман (1736, н.). Вербицький Гнат (1740, н.). Смоловик Яків (1740, н.). Солонина Іван Михайлович (1757). Палій Михайло (1771-1782).

Населені пункти у 1750 р.: Бабарики, село; Білики, село; Бобруйки, село; Боденьки, село; Борки, село; Булахів, село; Велика Гребля, село; Виповзів, село; Вовча Гора, село; Волевачі, село; Воропаїв, село; Гарбузин, село; Гладке, село; Горбачі, село; Гута [Нова і Стара], село; Дешки, село; Євминка, село; Євминська слобідка; Єрків, село; Жадки, село; Жилині Млинки, хутір; Жукин, село; Карпилівка, село; Карпоки, село; Корнієве, село; Косачівка, село; Котів, село; Кошени, село; Кошики, село; Красилівка, село; Крени, село; Крива Гребля, село; Крихаїв, село; Купти, село; Літки, містечко; Лутава, село; Любеченинів, село; Малі Літочки, село; Морковці, село; Набильський хутір; Новий Глибів, село; Новосілки, село; Одинці, село; Окунинів, село; Олбин, село; Омельянів, село; Осокорки, село; Остер, містечко; Остерська слобідка; Ошитки, село; Парне, село; Пархимів, село; Пісоцьке, село; Полуянів, село; Попенка хутір; Пушкарі, село; Рожни, село; Савин, село; Савинка, село; Самсони, село; Сваромль, село; Свиноїди, село; Святеньке, село; Святе, село; Сирої, село; Скрипчин, село; Соболівка, село; Сокирин, село; Сорокошичі, село; Старий Глибів, село; Тарасів, село; Тарасовичі, село; Упирі, село; Хотянівка, село; Церковище, село; Чернин, село; Шепіхи, село; Шидлівська Гребля, село; Шолойки, село; Шуляки, село; Юськова Гребля, село.
За ревізією 1765-1769 pp. до сотні вписано такі села: Беремиць, Єськівська Гребля, Дем'яничі, Красульки, Тополі.